Коротка історична довідка:
Вулиця Наливайка розташована в колишньому Краківському передмісті Львова, яке почало інтенсивно забудовуватися в другій половині XIX ст. З часів давньоруського, княжого Львова ( XIII-XIVст.) ця місцевість через болотистий характер берегів Полтви була малозаселена. Але майбутня вулиця Городоцька існувала. В давні часи це була просто дорога, яка вела на захід. В 1507р. в документах вона згадується під назвою "Західна дорога проти Кракова", яка починалася від оборонних мурів Львова, переходила мостом через Полтву і далі вела за межі міста на Городок, Перемишль, Краків. При цій дорозі з 1453р. існувала давня православна церква Благовіщення, яка була знесена в 1802р. ( ріг вул..Городоцької і Менцинського).
Нижня, початкова частина вул.Городоцької з 1570р. називалася вул. Св. Анни ( від назви костелу, побудованого в XVI ст.). Крім костелу Анни на вул. Городоцькій в 1614р. був побудований жіночий монастир Св.Бригіди з невеликим костелом, який в 1785р. перетворився на австрійську в'язницю "Бригідки", яка діє дотепер.
В кін.XIX, в 1871р., вулиця змінила назву - стала називатися Казимирівською ( в честь двох польських королів), і характер забудови. Вул.Городоцька і прилеглі до неї вулиці Наливайка, Тиктора, Менцинського, а також квартали з протилежної сторони ( вулиці Шпитальна, Рапопорта, Шолом-Алейхема, Клепарівська, Куліша) заселялися переважно єврейською буржуазією, яка будувала тут прибуткові будинки, недорогі готелі, магазини, а також школи, бурси, гімназії.
В будинку №15 на вул.Городоцькій в 1913р. існував готель "Асторія" ( арх. А.Гартль, кол. готель "Київ"), в будинку №17 - з 1914 до 1939 року, а також і в радянські часи, діяла швейна фабрика ( арх. А. Вайс). Буднок №45 ( 1912р., арх.. Й.Вінярж) належав найбільшому домовласнику Галичини, промисловцю Іоні Шпрехеру, який заснував там синагогу. Поруч, в кутовому будинку ( вул.Огієнка,18), була єврейська гімназія, а під №20 на вул.Огієнка жив відомий єврейський діяч, лікар і письменник М.Рапопорт.
Вулиці Шолом-Алейхема ( кол.Бернштейна) і Наливайка (кол.Різницька) були осередками єврейського громадського життя. На вул.Шолом-Алейхема діяли єврейський театр, громадський центр, єврейський музей.
Вулиця Наливайка виникла в 1840р., стара назва Різницька походить від "різниці" (бійні, яка була ритуальна). Також на вул.Наливайка під № 11 знаходилася головна канцелярія раввината; в будинку № 6 - готель "Splendid" ( 1912р., арх.Ю.Авин, кол. готель "Прикарпатський"), в будинку № 5 - лазня.
На сусідній вулиці Тиктора з XIV ст. і до 1789р. стояв костел Св.Станіслава і при ньому шпиталь для прокажених ( з 1578 і до 1945 року вулиця так і називалася - Св.Станіслава). Теперішні будівлі - з кін.XIX-поч.ХХ ст. В будинку № 5 до 1940р. діяв єврейський педагогічний інститут і бібліотека.
До речі, синагоги, в основному, розміщувалися в районі сучасного ринку "Добробут" ( вулиці Санська, Стара, Вугільна, площі Теодора, Ст..Ринок).
Сучасна назва вулиці Наливайка з 1950р. названа в честь козацького ватажка Северина Наливайка ( 1560-1597рр.), керівника повстання в кін. XVI ст. в Україні і Білорусі, страченого поляками.
Будинок № 18 на вул.Наливайка - один з небагатьох, що належав християнам. Він був побудований в 1912р. архітектором Станіславом Улейським ( S.Ulejski) і інженером Каролем Ріхтманом ( K.Richtmann) для власника Яна Франца ( J.Franz ), який був промисловцем, володів гіпсовою фабрикою ( в районі сучасної вул.Коновальця), а в цьому будинку було бюро і склади-гуртівні.
Пізніше, в 1927р., будинком володіли співвласники Самуель Лейвел Пердес (S. Leiwel Perdes) і Зигмунт Брет (Z.Brett). В 1936р. згадується Александр Цюнін (A.Zunin), який був власником гуртового складу текстильних товарів.
Майнова цінність об'єкту:
Загальна оцінка технічного стану:
Характеристика загального стану - задовільний
Наявність інженерних мереж та інженерного обладнання:
Розташування об'єкта та його роль в навколишньому середовищі:
Визначення охоронної зони:
Опис меж території об'єкта:
в межах історико-культурної заповідної території
Короткий опис об'єкта:
Будинок 4-х поверховий, розташований в рядовій забудові вулиці, з невеликим внутрішнім двором. Фасад симетричний, врівноважений і гармонійний. 1 поверх рівномірно розчленований рядом великих арочних дверей і вітрин. Вітрини заповнені металевими рамами з дрібним квадратним членуванням; вхідні двері - дерев'яні, з прямокутними віконцями.
Центральна частина фасаду - широкий еркер на 3 вікна, розчленований пілястрами, завершений трикутним фронтоном з півкруглим вікном. На площинах стін під вікнами - чудові барельєфи-медальйони з зображенням античних профілів.
Під'їзд будинку гарно декорований на "античну" тему :поверхні стін розбиті на площини з ліпними прямокутниками у вигляді химерних масок; між ними - пілястри із штучного каменю, завершені золотими капітелями-гірляндами.
Підлога в під'їзді - з керамічної плитки.
Сходи залізобетонні з кам'яними сходинками і стилевими металевими решітками та кутовими стовпчиками геометричного "античного" орнаменту.
Вхідні двері в квартири дерев'яні з "кам'яним" завершенням-порталом.
Перебудови, втрати, історичні нашарування:
Істотних перебудов та реконструкцій не було. На 1-2 поверхах існують приміщення Львівської швейної фабрики; на 3-4 поверхах - житло.
Наявність охоронного договору:
+
Наявність акту технічного стану:
+
Наявність фотофіксації:
+
Наявність облікової картки:
+