Коротка історична довідка:
Вулиця Лисенка - колишня Стрілецька, Куркова, Св.Антонія - почала забудовуватися в кінці XVIII ст., але вона існувала вже в княжі часи ( XIII-XIV ст.). Тоді це була просто дорога серед лісу, яка, оминаючи гору Високий замок, з"єднувала колишній Волинський шлях (тепер - вул. Б.Хмельницького) і Глинянську дорогу (тепер - вул. Личаківська ), тобто об"єднувала два магістральні напрямки: на північ - Володимир-Волинський, Луцьк, і на схід - Глиняни, Тернопіль, Київ.
В давні часи під південними схилами Високого замку були яри, тут добували каміння. Ніхто в цій околиці не жив, а на пустирях були смітники. Трохи далі, при майбутній вулиці Лисенка, на захищених від північних вітрів схилах до вул. Личаківської, засаджувалися виноградники. Першою будівлею в цій околиці був барочний костел і монастир Францисканів, побудований в 1708 р. на кошти Софії Сенявської для монахів-капуцинів; в 1785 р. сюди переселилися ченці - францискани ( ріг вул. Лисенка і Короленка).
В 1783 р. на вул. Лисенка оселилося Стрілецьке братство, яке збудувало тут стрільницю (перша стрільниця була за межами міста, де тепер пл. Данила Галицького). Саме тому перша назва вулиці на поч. ХІХ ст. була Стрілецька. Пізніше, Стрілецьке товариство стало називатися Братство Куркове (від польського слова "курек" - півень, що служило емблемою Братства). З 1871 р. вулиця також стала називатися Курковою. Під № 23, 23а на вул. Лисенка існують старі будівлі, де збиралося в кін. ХІХ ст. Куркове Братство. Братство складалося з національно свідомого польського міщанства, тут вони вправлялися в стрільбах, проводили товариські зустрічі і щорічні бали.
Перші житлові будинки з"явилися на початку вулиці, в нижній її частині. Це забудова кін. ХУІІІ - поч. ХІХ ст. в стилі класицизм (будинки №№ 3,5,7).
На поч. ХХ ст. у Львові формується новий архітектурний стиль - модерн (або сецесія), який приходить на заміну стилю еклектики. В основі модерну - застосування нових будівельних конструкцій і матеріалів (залізобетону), а також вільне трактування об"ємів, декору, різноманітне і більш пластичне поєднання різних матеріалів у формуванні фасадів і інтер"єрів (кераміки, скла, металу). Пошуки нового архітектурного стилю поч. ХХ ст. йшли двома шляхами: звернення до історичної архітектурної спадщини ( в основному, це нове трактування романського і готичного стилів), та використання мотивів карпатської народної дерев"яної архітектури. Другий напрям утверджує новий стиль - український модерн. Становлення українського модерну у Львові пов"язане в першу чергу з іменем Івана Левинського, професора Львівської політехніки і власника великої архітектурно-будівельної фірми. Група видатних архітекторів - І.Левинський, А. Захаревич, Т. Обмінський, О. Лушпинський, Л. Левинський, Є. Червінський, Є. Нагірний - складали творче ядро цієї архітектурної майстерні, а їх творча спадщина стала визначними пам"ятками архітектури Львова. Архітектурно-будівельна фірма І. Левинського виконувала замовлення, в першу чергу, українських культурно-просвітницьких організацій. В першому десятилітті ХХ ст. у Львові були запроектовані і збудовані Руський академічний будинок (вул. Коцюбинського, 21), Дяківська бурса (вул. Озаркевича, 2), Бурса Українського педагогічного товариства (вул. Ген. Чупринки, 103), Учнівська бурса з бібліотекою для Народного дому (вул. Лисенка, 14).
Будинок № 14 на вул. Лисенка побудований в 1906-1907 рр. Замовником споруди було Українське товариство "Народний дім", а виконання проектних і будівельних робіт здійснювало Архітектурно-будівельне бюро І. Левинського. Будівля призначалася для бурси - це поєднання гуртожитку і учбового закладу для учнів ремісничих шкіл. Тут також були музей і бібліотека Народного дому, де зберігалися рідкісні стародруки і рукописи, комерційне училище Товариства "Рідна школа".
В радянські часи в будинку були відділ рідкісної книги наукової бібліотеки ім. В.Стефаника, райвно, середня школа. В теперішній час будинок є на балансі Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (ліва частина). Тут розміщені підрозділи бібліотеки - відділ рідкісної книги, відділ реставрації, відділ картографії, Австрійський інститут та Німецький інститут Гете з німецькими бібліотеками. В правій частині будинку розміщені житлові квартири (ЖЕК 505).
Будинок побудований в стилі українського модерну. Фасади лаконічні, стримані, але в їх декорі чітко простежуються риси української народної архітектури: високий дах з великими звісами, фактурна штукатурка, ліпний і металевий декор з українськими стилізованими орнаментами.
Коротка історична довідка 2:
Збудований в 1907 р. за проектом І. Левинського. Цікавий своєю архітектурою, в якій поєднані риси модернізму і української народної орнаментики. Будинок належав народному дому і призначався для бурси учнів Ремісничих шкіл. Тут же містилося ремісниче училище т-ва "Рідна школа", Частину будинку займали музей і бібліотека народного дому, де зберігалися рідкісні рукописи та стародруки. Нині - це кабінет рідкісної книги Наукової бібліотеки ім. Стефаника.В матеріалах ЛОДА - авторський проект на побудову будинку, в матеріалах ЦДІА - план третього поверху.
Майнова цінність об'єкту:
Затверджено комісією
Загальна оцінка технічного стану:
Мурована капітальна споруда з вогнестійкими перекриттями, з підвальними приміщеннями і горищем.
Загальний стан - частково незадовільний (незначні тріщини в стінах, незадовільний стан штукатурки і пофарбування фасаду);
Наявність інженерних мереж та інженерного обладнання:
Будинок обладнаний мережею водопостачання, каналізації, газопостачання, електропостачання, вентиляції.
Розташування об'єкта та його роль в навколишньому середовищі:
Будинок розташований в лінійній забудові вулиці, в її середній верхній частині; великих розмірів, є домінантою кварталу. Справа до будинку примикає дитячий майданчик, зліва - малоповерхова забудова.
Визначення охоронної зони:
Зони охорони пам'ятки не визначені
Опис меж території об'єкта:
вул. Лисенка, територія буд № 16 на вул. Лисенка, територія дитячого майданчика (вул. Лисенка, 12), тильні подвір"я будинків з вул. Личаківської
Опис території об'єкта:
Територія огороджена, з правої сторони примикає до дитячого майданчика. Зліва - малоповерхова житлова забудова. В тильній частині будинку - подвір"я з житловими будинками (№№ 14а, 14б). Впорядкування прилеглої території та внутрішнього подвір'я в задовільному стані.
Ландшафт:
Рівнинно-горбистий;
Короткий опис об'єкта:
Будинок 4-х поверховий, з високим цокольним поверхом ( з подвір"я - 5-ти поверховий). В плані - видовжений прямокутник, окремостоячий, з подвір"ям з тильної сторони. Головний фасад двох-вісний, двохпід"їздний. Дві середні частини будинку заглиблені, від тротуару відділені глибоким невеликим двориком з підпірними стінами і металевими кованими огорожами. До кожного під"їзду ведуть зовнішні сходи-містки.
Перший поверх має рустовані поверхні, відділений від другого горизонтальною тягою, покритою дрібною черепицею. Між 3-4 поверхами також є горизонтальна тяга у вигляді паска з китичками. Великі видовжені вікна на фасаді розміщені рівномірно, над вікнами 2-го поверху - карнизики на консолях з декоративним ліпним орнаментом, покриті черепицею. Цокольний поверх обличкований каменем. Дах будинку високий, 2-х схилий, з сильно винесеними карнизами і звісами, які підтримуються рядом консоль з ліпним декором під "дерев"яне різьблення". Покриття - сучасне покрівельне оцинковане залізо (донедавна - сіра черепиця). По двох краях будинок завершений двома шатроподібними вежами зі шпилями. Край карнизу декорований ліпним пасочком і кольоровими керамічними плитками з стилізованим геометрично-рослинним орнаментом. Посередині фасаду над вікнами 3 поверху існує старий напис: "Бурса института "Народный домь".
Головною архітектурною особливістю і цінністю фасаду є металеві ковані елементи двох вхідних частин будинку. Це огорожа перед брамами, самі металеві брами з асиметричними віконними заповненнями, решітки на прибрамних вікнах. Два балкони над входами також мають металеві ковані огородження та 4 металеві консолі. Малюнок металевих елементів має риси стилізованих народних геометричних узорів і рослинних композицій.
Будинок обладнаний двома сходовими клітками. Сходи залізобетонні, прямокутні в плані, з бетонними сходинками, з металевими кованими огородженнями геометричного малюнку. Підлоги на сходових майданчиках і в під"їздах з керамічної орнаментованої плитки. Збережені вхідні автентичні дерев"яні двері в квартири, дерев"яні вікна, паркетні і керамічні підлоги (в квартирах). В приміщеннях бібліотеки в останніх роках зроблений ремонт із застосуванням сучасних оздоблювальних матеріалів.
Фасад з подвір"я простий, без декору. В подвір"ї збережено частково колишній підсобний будинок бурси (під № 14а); він добудований і перебудований під житловий будинок. Подвір"я заасфальтоване, забудоване гаражами і сараями.
Перебудови, втрати, історичні нашарування:
Будівля зберегла первісну планувальну структуру. Ремонтні роботи проводились у внутрішніх приміщеннях в радянський час і в останні роки. Через незадовільний стан даху також було замінено дахове покриття з черепиці на покрівельне оцинковане залізо, що погіршило вигляд пам"ятки. Архітектурне оздоблення фасаду не змінилося.
Наявність охоронного договору:
-
Наявність акту технічного стану:
+
Наявність фотофіксації:
+
Наявність облікової картки:
-
Опис:
Син Івана. Народився в м.Долина Івано-Франк. обл., помер у Львові. В 1875 р. закінчив технічну академію у Львові. Від 1901 р. викладає у Львіській політехніці будівництво утилітарне і залізничне(Kolejowe)В 1880 -роках. заснував тут власну архітектурну майстерню, будівельне підприємство та майстерню по виробництву кераміки. Проекти: перебудови буд. вул.Вірменська, 20 (1898 р.), житловий буд. вул.Друкарська,3 (1897 р.), перебудова (1891 р.) житл.буд. Краківська,22, будинок страхового товариства "Дністер" (1905 р.) разом з Т.Обмінським, реконструкція (1887 р.) костелу Івана Хрестителя у Львові разом з Ю.Захарієвичем Т.Мюнніхом, академічний дім (тепер гуртожиток полігр. ін-ту), будинок бурси Українського педагогічного ін-ту (тепер головний корпус Львівського лісотехнічного інституту, 1906-1908), будинок музичного інституту (тепер музучилище , 1916р.) житловий буд. вул. Театральна,,6 (1909-1911), р.) разом з А.Піллером), вул.Театральна, 1880 р. реконструкція під музей.. З 1903 р. -професор Львівської політехніки