Коротка історична довідка:
Вулиця Гнатюка у Львові виникла в кінці XVIII ст. Це була дорога, яка вела до Єзуїтського фільварку ( земель і садів монастиря Єзуїтів). Район вул.Гнатюка в нижній її частині був майже не забудований : на лівому березі Полтви були болота і мочари, зарослі деревами і чагарниками.
Через Полтву в південно-західному напрямку ( в напрямку до пр.Свободи ) вели декілька доріг : Сокільницька - від Галицької брами на Сокільники, Стрий ( тепер вул.Коперніка); Єзуїтська - від Єзуїтської фіртки до єзуїтських фільварків ( тепер вул..Гнатюка) ; Городоцька - від Краківської брами на Городок, Янів. В цих місцях були прокладені мости.
Між цими шляхами де-не-де на придатних місцях розкинулися маленькі хатки. Найбільшою спорудою тут був комплекс шпиталю і костелу св.Станіслава, що розташувався в околиці сучасної вул. Тиктора.
Поступово лівий берег Полтви заселюється. Болотисту місцевість осушують методом відводу води дерев'яними коритами-жолобами. В кінці XVII ст.- поч.XVIII ст. тут виникають шляхетські маєтки родин Потоцьких, Косаківських, каштеляна Каменського; відомий також Алвертівський двір ( де тепер проїзд Крива Липа).
Вулиця Гнатюка в давні часи входила в межі Галицького передмістя, яке розкинулося у південно-східному напрямку від середньовічного "міста в мурах". (Це місто, сформоване в XIV- XVI ст., з площею Ринок в центрі, з ратушею, з головним Кафедральним костелом, було майже квадратним в плані, 600 на 600 м, оточене фортифікаційними спорудами, примикало до гори Високий Замок з однієї сторони і ріки Полтви з другої.)
Галицьке передмістя було велике по території ( від сучасної вул.Гнатюка до вул..Личаківської) і найбільш заселене, в основному поляками, а також українцями.
Далі, за вулицею Гнатюка, на вул.Листопадового Чину (кол.Міцкевича) розкинувся найстаріший у Львові і в Україні парк ім. Івана Франка ( кол. парк Костюшка).
На цих місцях колись були і міські лани, які пізніше перейшли у приватні руки. В кінці XVI ст. міщанин Шольц-Вольфович заклав тут великий сад, який пізніше перетворився в гарний парк. На поч. XVII ст. за заповітом ці землі отримали монахи-єзуїти. Вони, для зручності, домоглися відкриття Єзуїтської фіртки в міських мурах за костелом Єзуїтів ( на теперішній вул.Театральній), від якої пішла назва Єзуїтська дорога ( тепер вул..Гнатюка ), що вела до саду. В кін. XVIII ст. єзуїтський монастир було ліквідовано, а землі перейшли у власність австрійського уряду. В 1799р. підприємець Іван Гехт обладнав парк у французькому стилі, а з 1854 року парк став міським ( тепер парк ім.І.Франка).
Але повернемося до вул.Гнатюка. Інтенсивно вона почала забудовуватися в другій половині XIX ст.- поч.ХХ ст. Тут збереглося багато великих декорованих будинків з вежами в стилі еклектики кін.XIX ст. ( будинки №5, №7, №8). Кутовий будинок №2 на вул.Січових Стрільців - приклад чудового гармонійного будинку в стилі пізнього класицизму ( ампір) початку XIX ст. Будинок №20-22 на вул.Гнатюка збудовано в 1910р. в стилі модерн на замовлення родини Грюнерів. А в будинку №11, побудованому в 1939 р. в стилі конструктивізм, де розміщений Український театр для дітей і юнацтва, до 1941р. діяв Єврейський театр.
А "починають" вулицю дві величні споруди колишніх банків. Будинок №15 на пр.Свободи - теперішній Музей етнографії АН України - був побудований в 1891р. в еклектичному стилі архітектором Юліаном Захаровичем для Галицької ощадної каси. Будинок завершений великим куполом і скульптурою Л.Марконі (так звана "статуя свободи" з факелом в руці, що символізує свободу підприємництва і економічний прогрес Галичини).
На протилежній стороні вул. Гнатюка - також багатоповерховий будинок з куполом - колишній Празький кредитний банк, побудований в 1912р. в стилі модерн ( пр.Свободи, 17). Тепер там "Промінвестбанк".
Вулиця Гнатюка названа в 1991р. в честь академіка Володимира Гнатюка ( 1871-1926), українського етнографа, історика-українознавця, громадського діяча, соратника Івана Франка.
Колишні назви вулиці: з 1795р. - вул.Єзуїтська; з 1871 р. - вул.Ягеллонська ( в честь династії польських королів); з 1941р. - вул.Чернишевського; з 1944 р. - вул. Горького.
Будинок №8 на вул.Гнатюка побудований на місці двох старих будинків сер.XIX ст. ( один з будинків з 1862р.).
Першою власницею будинку з прилеглою земельною ділянкою була Марія Домс ( Marie Doms) з Відня. В архівних матеріалах вона згадується в 1890-1891рр. ( Львівський магістрат звернувся в Віденський магістрат з позовом про стягнення з Марії Домс коштів за прокладення каналізації). Очевидно, вона була замовницею нового кутового будинку, який був зведений в 1902р. за проектом архітектора З. Кендзерського в стилі еклектики. Він домінує на початку вул.Гнатюка, а його центральна частина фасаду орієнтована на вісь вул.Січових Стрільців.
В 1931р. згадується як власник адвокат Антоній Дзєдзєлович (Antoni Dziedzielowicz). Відомо, що на 1 поверсі в той час були магазини, серед них - магазин "Взуття" власника Давида Зісера, а також магазин меблів.
NOTE:
орендар рік площа_ куратор_2 ОхоронДог АТС Висновок паспорТ облікКарт фотофікс
тзов Епос центр 2003 31,7 Фічук Л -1 -1 -1 -1 -1 -1
орендар рік площа_ куратор_2 ОхоронДог АТС Висновок паспорТ облікКарт фотофікс
тзов Рел-Майно 2003 302,1 Возна Л.І. -1 -1 -1 -1 -1
колізія
Майнова цінність об'єкту:
Загальна оцінка технічного стану:
Наявність інженерних мереж та інженерного обладнання:
Розташування об'єкта та його роль в навколишньому середовищі:
Визначення охоронної зони:
Опис меж території об'єкта:
Короткий опис об'єкта:
Будинок 4-х поверховий, розташований на куті вулиць Гнатюка і Л.Курбаса, з великим внутрішнім двором.
Головний фасад майже симетричний, багатодекорований. Перший поверх - з великими вікнам-вітринами. На 2-3 поверхах по центру розташовані балкони з мурованими стовпчиками і ліпними огородженнями ( геометричний малюнок, балюстради). Вікна 3 поверху - арочні. Кут будинку скошений, підкреслений порталом входу і напівкруглим балконом.
Фасад має значний ліпний декор: рустовані поверхні стін, пілястри з капітелями, балюстради під вікнами 3 поверху, фриз, карниз, аттик з картушами і рослинним узором. Головною прикрасою фасаду є чудова скульптурна композиція над середнім вікном 3 поверху у вигляді двох сидячих жіночих алегоричних фігур - "Музика і живопис".
Дах будинку складної форми, завершений куполом.
Вхідна брама - дерев'яна, з різьбленими елементами, з скляним заповненням. Під'їзд перекритий циліндричними склепіннями та куполом. Стеля і стіни під'їзду оздоблені ліпним декором: пілястри з капітелями, обрамлення ніші, картуші, розети, консолі, круглий карниз з сухариками. Прикрасою вестибюлю є скульптурна фігура-кариатида "Німфа".
Головна сходова клітка - напівовальна в плані, сходи - залізобетонні з кам'яними сходинками та металевим кованим огородженням геометричного малюнку з дерев'яним поруччям. Стіни та стелі сходової клітки також мають ліпний декор (брамлення вікон, карнизи). Сходи у флігелі - дерев'яні, з точеними балясинами.
На сходових площадках збережені автентичні дерев'яні двері з різьбленими завершеннями, вікна - з узорним травленим склом, а в більшості квартир - старі автентичні кахельні печі, паркет, столярка вікон та дверей, ліпні стелі ( 3 поверх).
Перебудови, втрати, історичні нашарування:
Істотних перебудов планувальної структури будинку та фасадів не було. На 1 поверсі в магазинах були зроблені ремонти в радянські та теперішні часи.
Наявність охоронного договору:
+
Наявність акту технічного стану:
+
Наявність фотофіксації:
+
Наявність облікової картки:
+