Коротка історична довідка 2:
Збудований в 1580 р. на місці двох готичних кам’яниць архітектором П. Барбоном для багатого купця К. Корнякта. Сучасного вигляду набув після перебудов кінця XVIII- поч. XIX ст., зберігши стилеві нашарування XVI-XVIII ст. з елементами готики, ренесансу, ампіру.
Споруда трьохповерхова, шестивіконна, покрита рустом на всю висоту фасаду. На рівні 2 поверху по всій ширині фасаду розміщений балкон на кам’яних консолях.
Обабіч вхідного порталу розміщені дві корінфські колони, завершені маскаронами. Колони об’єднані гірляндами плодів і квітів, в центрі гірлянди - маскарон. Бази колон прикрашені масками левів.
Арочні вікна першого поверху розділені кам’яними імпостами. Вікна верхніх поверхів завершуються трикутними сандриками на консолях. Сандрики првкрашені ангельськими головками. Завершує споруду високий аттик з фігурами лицарів і дельфінів.
Будинок має цікавий внутрішній дворик італійського типу з відкритими арочними ґалереями на всі поверхи.
Багато оформлені інтер’єри будинку: ліпнина стін і суфітів, мармурові каміни, паркетні підлоги зберегли вигляд типового палацового інтер’єру XVIII ст.. Збереглися також елементи інтер’єру попередніх готичних кам’яниць: готичних зал на 1 поверсі з стрільчастими склепіннями і білокам’яними нервюрами, бочкові склепіння з розпалубками, різьблені підп’ятники та білокам’яні портали, хоча будинок пережив багато рестравраційно-ремонтних робіт. Зокрема 1678р. - реставрація аттика та інтер’єру, 1793 р. - реставраційні роботи в інтер’єрі, 1817 р. - реставрація сходової клітки та другого поверху (арх. Бауман). В 1864 р. знято чорну патину фасаду, в 1874 р. - відреставровано дах, замуровано вхід в пивниці з тротуару, в 1910 р. - реставрація фасаду і аттику.
Власник будинку К. Корнякт помер 1603 року., а вже в 1623 р. його будинок був проданий ченцям-кармелітам. Через 19 років він перейшов у власність магната Якуба Собеського, батька майбутнього короля Польщі Яна III. Ось чому кам’яниця згодом стала називатись Королівською. Тут в 1686 р. був підписаний так званий вічний мир між Росією та Польщею, за яким Польща Відмовлялась від претензій на Лівобережну Україну, Київ, Чернігів та Смоленськ, дістаючи взамін військосу допомогу у боротьбі проти Туреччини і Криму.
В 1723 р. будинок перейшов у власність магнатів Жевуських.
В 1908 р. останній власник будинку князь Любомирський продав його місту для влаштування тут музею. Музей було відкрито 12 вересня 1908 р. у 225-у річницю розгрому Яном III турків під Віднем. І дістав назву “ Національний музей імені Яна III”. З 1940 р. в будинку - Львівський історичний музей. В архівній справі 2.2.3684 - обмірні креслення.
NOTE:
в книзі "Пам"ятники градостроительства и архитектури Украинской ССР , том.3, редакц. кол. Г.Н.Логвин, и друг. Киев "Будівельник", 1985 р. с.47 дата будівництва 1589 рік.
Опис:
Народився в Римі.Помер у Львові . Член цеху будівничих в 1584-1616 р. В 1585 р. прийняв міське право у Львові. Був молодшим цеховим майстром в 1589, 1595 р. старшим - в 1612 р. Мешкав на вул.Темричовській (Галицьке передмістя). З 1591 р. - будівництво Успенської церкви у Львові, 1600 р. - початок будівництва костелу Бернардинів, 1595 р. - будівництво костелу та монастиря Бенедиктинок у Львові, буд. пл.Ринок,14 (1589 р.) разом з П.Щасливим. Брав участь в будівництві Парафіального костелу і замку в Жовкві. Був зятем Войтеха Капіноса.В 1614 р. йому міський уряд Львова замовив виготовлення проекту укріплень Галицького та Краківського передмість, який він виконував разоі з Амброзієм Прихильним та Войтехом Капіносом. Проект не був реалізований.
Опис:
Рік народження невідомий.Місце нар. - Італія.Помер в 1588 р.у Львові Походив з місцевості Барбона коло Падви в Італії. У Львові будував найчастіше в спілці з арх. Петром Римлянином. Мешкав на вул.Краківській.Будівлі: вежа Корнякта при Волоській церкві (від 1572 до 1580 р). палац Корнякта пл.Ринок, 6 (1580 р.), житловий буд.вул.Федорова,10 (1580 р.) Твором Барбона була також неіснуюча нині монументальна криниця на пл.Ринок, збудована коштом львівського міщанина Томаса Альберті, викінчена в 1589 р., вже по смерті творця.