Коротка історична довідка 2:
Збудований у південно-східному куті старого міста між кріпосними мурами. Західною стороною для нього послужив оборонний мур XIV ст., завдяки чому він зберігся майже у первісному стані разом зі слідами машикулів.
перший арсенал існував на цьому місці вже у 1430 р. другий, збудований тут же у 1555-1556 р. під керівництвом Івана Лиса, був знищений пожежею 1571 р.
Арсенал, який бачимо сьогодні, реконструйований в 1574-1575 р. р. за участю львівських будівничих Павла, Гануша та Себастяна Мочиґемби, котрий постійно виконував роботи на замовлення маґістрату і вважався саме міським будівничим. під час нападу шведів на Львів у вересні 1704 р споруда арсеналу була спалена і зруйнована, а через два роки відбудована.
Міський арсенал - це триповерхова, прямокутна в плані будівля, довжиною 53 м, яку з торців замикають оборонні вежі Шевська, Токарів і Поворозників. Сім масивних квадратних стовпів ділять перший поверх на дві анфілади, перекриті хрестовими склепіннями. Зовні арсенал має суворий, похмурий вигляд. З актових книг львівського магістрату відомо, що арсенал був оздоблений живописним і скульптурними зображеннями і зовні, і всередині. Сучасний вигляд пам’ятка отримала в перших роках XIX ст. під час її перебудови на тюрму, а відтак на військовий склад.
АРСЕНАЛ ТА ПЛОЩА АРСЕНАЛЬНА
У середині 14ст. при перенесенні центральної частини міста з давньоруського Львова дещо південніше-на нову територію, постає в першу чергу питання про оборону новозбудованої частини міста, яка згідно з тогочасною містобудівельною традицією отримує форму чотирикутника з сіткою перпендикулярних вулиць та ринковою площею у центрі. Місто обноситься високим муром, що перивається рядом веж, валом і ровом з водою. Після виникнення вогнепальної зброї (вперше у Львові з’являється у 1394р.) починається будівництво низького (зовнішнього) муру з півкруглими бастеями. Перша з них була відкрита ще у 1906р. під час перебудови будинку №32 по вул. братів Рогатинців. (Сьогодні ця бастея становить частину інтер’єру кафе "Під вежею".) Наступні черги низького муру були розкриті під час спорудження пам’ятника Першодрукареві у 1976р. та в ході реставрації міського арсеналу.
Для кращої обороноздатності місту були потрібні склади зброї і тому вже у 1430р. в південно-східній його частині будується невелика зброярня.Цю будівлю розібрали у 1554р. а за наступні два роки збудували нову , більш простору. Та пожежа, яка у 1571р. спалахнула у Львові, вщент знищила новозбудовану зброярню.Але вже незабаром- у 1574-1576р.р. на кошти міста будується новий арсенал, котрий з деякимі змінами доіснував до нашого часу. Ще й досі ми вживаємо назви "міський арсенал" на відміну від королівського, фундованого королем.
Арсенал розмістився між високим та низьким муром , причому західною стіною йому служив власне високий мур, а вежі муру примикали безпосередньо до арсеналу- з півдня вежа цеху шевців, одного з найдавніших та численніших цехів міста, а з півночі вежа, що належала цехові токарів та поварозників. До 1616р. у вежі поворозників жив міський кат з челяддю, до обов’язків якого крім виконання безпосередніх функцій, входило повнення ролі санітара міста.
Та незважаючи на це, частина міста біля арсеналу була чи не найбруднішою. Тут проживала єврейська громада. Рада міста виділила їм обмежену з двох боків мурами частину середмістя , яку громада дуже тісно забудувала. Тут часто вибухали пожежі , які перекидались на усе середмістя. Так 26 травня 1616р. чергова пожежа , що виникла саме тут , знищила вежі , пошкодила арсенал. Вежі відбудували , але почали у зв’язку з великою нестачею приміщень використовувати їх під житло. Зберігання в арсеналі боєприпасів теж не раз служило причиною пожеж. Так у 1703р. з вини якогось злочинця стався вибух пороху в арсеналі , внаслідок чого був сильно пошкоджений не тільки арсенал , а розвалилося кілька будинків поруч нього , загинуло 36 чоловік.
У тому ж році Львів захопили шведи , котрі завдали великої шкоди арсеналу. Загарбники знищили та вивезли велику кількість зброї , якої чимало зібралося за кілька століть існування арсеналу. Після шведської навали місто перестало відігравати роль фортеці-укріплення приходили в занепад і поступово руйнувались. Після захоплення Львова Австрією новий уряд перепристосовує арсенал у 1777р. на в’язницю. Під час цієї перебудови знищено все його оздоблення , розібрані залишки шефської вежі. А у 1800р. стара міська зброярня стає звичайним складом. Поряд з пожежами великої шкоди завдавали арсеналу часті перебудови , особливо перебудова 1869р. під час якої дахівку замінено бляхою , а вежу поворозників частково розібрано.
На арсеналі від початку його існування поміщали різні написи , як то -"Щасливе місто , яке в мирні часи передбачає свою небеспеку ","Лев завжди насторожі ","Мир здобувається зброєю , а підтримується законом ".
У ХVІІ ст.на південній стіні були вмуровані таблиці з іменами видатних горожан , а зняли їх лише після перетворення арсеналу на в’язницю , у ХVІІІ ст. Пізніше були встановленні рельєфи з гербами Львова , Собеських та Яблонських.
Зараз під західною стіною арсеналу ведуться археологічні розкопки. Тут знайдено залишки дерев’яних конструкцій , які знаходились під фундаментами арсеналу , отже існували тут ще до побудови високого муру. Дуб з якого виконані конструкції , за даними радіовуглецького аналізу , зрубаний у 1213р.
Довідку підготувала Л.Онищенко.
З 1582 р. при міському арсеналі (зі сторони сучасної вул. Братів Рогатинців) існувала людвисарня для відливання гармат, споруджена будівничим Себастяном Мочигембою. Відоме ім’я одного з міделиварників того часу - Данила Кеніга, який разом з помічником відливав гармати, кулі6 дзвони.
Другий поверх арсеналу служив шпихліром для сховища зерна.
Тепер Міський арсенал належить Львівському історичному музеєві, тут в 1981 р. після реставрації відкрито Музей зброї “Арсенал” В. С. Вуйцик, Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, Львів, “Каменяр”, 1991 р. 1. 1. Герб м. Львова. 2. Герб “Яніна”. 3. Герб -щит. Міський арсенал розташований між високим та низьким муром, причому західною стіною йому служив високий мур, а вежі муру примикали безпосередньо до арсеналу. Готуючись до оборони Львова перед нападом Османської імперії в 1674 р., Ян Собєський наказав зміцнити міські фортифікації. Роботами керував один з найвизначніших львівських інженерів-фортифікаторів Ян Беренс. Оборона Львова військами Яна Собєського та простими горожанами 18 липня 1675 р. успішно завершилася і з нагоди закінчення реставрації міських фортифікацій, що успішно витримала облогу турків в південну стіну арсеналу було вмонтовано пам’яткові таблиці з іменами видатних горожан, що внесли вклад в відновлення фортифікацій та бюсти оборонців Львова К. Арцішевського та П. Гроздіцького, а в міський мур - герб Львова, п’ятипольний щит з гербами “Прус”, “Наленч”, “Огоньчик”, “Леліва” та Юрій-змієборець та герб “Яніна”. При другому поділі Польщі в 1772 р. місто перейшло під панування Австрії і міські фортифікації почали розбирати. Міський арсенал в 1799 р. перетворили на тюрму і при цьому бюсти оборонців Львова та частково таблиці було знищено. При розібранні мурів герби теж зняли і стараннями будівничого Гаспарі помістили на стіну арсеналу від вул. Братів Рогатинців. В 1869 р. герби було відреставровано. Б. Януш в своєму путівнику по Львову, виданому в 1922 р. так описує вищезгадані герби: “ Посередині бачимо герб Собєскіх “Яніна”, з правого боку герб Львова, з лівого - герби, між якими гетьмана Ст. Яблоновського, заслуженого при укріпленні занепадаючих міських мурів”. При реставрації міського арсеналу та пристосуванні його під музей зброї в 1981 р. герби було демонтовано і перенесено в костел кармелітів, де вони мали експонуватися в музеї архітектури. Матеріал підготували: арх. М. Прийма та Л. Онищенко