Коротка історична довідка 2:
Жіночий монастир і костел Кларисок належав до Бернардинського ордену.Бернард Аевелід, провізор бернардинського чину опікувався будовою Тому вважається, що в спорудженні костелу брали участь ті ж будівничі, які зводили Бернардинський костел - Бернард Авелідес та Павло Римлянин.Збудований костел був низький з вежею, але в ньому містилося аж 11 вівтарів. Нову святиню висвятили Непорочного зачаття Марії. Черниці бернардинки (або клариски, як їх пізніше почали називати) займалися гафтуванням та вихованням дівчат-щляхтянок. Будівля костьолу потерпіла під час 1648, 1656 і 1672 р. -дати облог Львова.
Відбуовуваитсь костьол почав в середині XVIII ст. , близько 1748 р. В 1772 р. в монастирі жили 34 черниці.Згідно з юзефянською касатою монастир закрили в 1782 р.Будинки костьолу і монастиря пристосовано спочатку на митницю, потім тут була тютюнова фабрика.
Перед першою світовою війною костел повернули віруючим. В ньому відбувалися служби для гімназійної молоді.
Сучасний вигляд пам’ятка отримала при грунтовній реставрації 1938-1939 р. р., коли на західному фасаді збудовано втрачену раніше вежу простих конструктивних форм. Проект реставрації виготовив Ян Лобос.
Костел трьохнавний, з прямокутною апсидою і високою вежею на фасаді. Північний фасад вирішений в класичній ордерній системі з доричним фризом і пілястрами. Після запровадження касати 1772 р. в костелі австріяки урядили військовий склад, а в монастирі - митницю.Тільки в 1900 р. костел знову функціонує для шкільної молоді.
Інтер’єр костелу в другій половині XVIII ст. був розписаний фресками художника С. Строїнського. Вони частково знищені в 1898 р. і збереглися лише на склепіннях. В бічних навах зберігся стінопис XIX ст.: "В'їзд Яна Собєського до Відня", "Оборона Львівського монастиря бернардинів від Татарів і козаків", " Шлюби Яна Казимира".
В 1978 р. тут відкрито виставочний зал Львівської картинної галереї.В 1996 р. відкрито музей Пінзеля.
Майнова цінність об'єкту:
Затверджено комісією
Загальна оцінка технічного стану:
Наявність інженерних мереж та інженерного обладнання:
Розташування об'єкта та його роль в навколишньому середовищі:
Визначення охоронної зони:
Опис меж території об'єкта:
Перебудови, втрати, історичні нашарування:
Наявність охоронного договору:
-
Наявність акту технічного стану:
-
Наявність фотофіксації:
-
Наявність облікової картки:
-